Просто Інтересно
Четвер, 2017-09-21, 4:22 AM
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар
«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів записів

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2012 » Квітень » 16 » Чи може камінь перекочуватися(пересуватися) сам по собі?
6:36 PM
Чи може камінь перекочуватися(пересуватися) сам по собі?

Є таке місце в штаті Каліфорнія - одне з найпосушливіших місць у Північній Америці. Воно називається Долина смерті й лежить на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря, тому взимку, незважаючи на південний клімат, тут бувають справжні морози.

У ценрі долини розміщене урочище Рейстрак-Плайя, де не росте ані травини. Це дно пересохдого озера вже давно викликає здивувати в всіх, хто тут побував, а також постійні суперечки між геологами. 

Річ у тім, що місцевість тут порита свіжими борознами, які виникають якимсь таємничим чином і йдуть по прямій паралельно одна до одної. Власне, борозни прокладені каменями які завжди лежать біля "голови" кожної з них, але що змушує ці валуни, чкі мають вагу до 350 кілограмів, переміщатися - це залишається загадкою.

Найпопулярнішим поясненням було таке: камені рухаються під натиском могутніх вітрів, які перетворюють поверхню землі на слизьку грязюку. Але нещодавно викладач геології Джон Рейд із Гемпширського коледжу в Амхерсті(штат Масачусетс, США), який час від часу приводив сюди на екскурсію своїх учнів, спростував цю думку.

Коли Рейд у черговий раз відвідав Рейстрак-Плайя, місцевість була відкрита шаром вологи завтовшки 5 сантиметрів. Це була тала вода від снігу, який нещодавно випав.

Викладач та його учні насилу могли там ходити - так було слизько; один із них, підсковзнувшись, "проїхав" по грязюці метрів 5 або 6. Коли ж молоді геологи спробували зсунути з місця хоча б невеликий 25-кілограмовий камінь, що лежав у них під ногами, то не змогли цього зробити.

На плоскогір'ї Рейстрак-Плайя швидкість вітру досягає 100 кілометрів на годину, але, як показують разрахунки, і він не в змозі пересувати валуни, що лежать у грязюці, до того ж біля самого грунту швидкість вітру помітно зменшується.

Спостереження на місцевості показали, що сліди "мандрівного" каміння паралельні між собою на значній відстані, причому самі камені не перекочуються, а "їдуть" по площині, тобто верх і низ у них не міняється місцями.

Єдиним поясненням цього Рейд вважає таке: камінь починає переміщатися, коли його основа вмерзне в цілісну крижину завтовшкт 2-3 сантиметри, яка плаває поверхнею неглибокої води.

У криги, як відомо, коефіцієнт тертя незначний, отож камінь, що вмерз у крижину, не шкребе по землі, а переміщується навіть під незначним тиском слабкого вітру.

Раніше дослідники вже помічали, що борозни, які залишають валуни під самий кінець шляху, починають розходотися в різні боки. На думку вченого, це відбувається тоді, коли крижина поволі тане й розламується, а камінь, який вона везе на собі, "сідає на мілину".

В якійсь мірі підтверджують цю гіпотезу і дані метеорології. Але тільки в якійсь мірі. Вичепрну відповідь можуть дати лише результати спостережень за допомогою автоматичних приборів, тому що при людях камені аж ніяк не бажають рухатися!

Вам сподобався ця стаття? Будь ласка, відвідаєте нашу головну сторінку,
щоб побачити більше чудових новин, фотографій та відео.


Вам сподобався ця стаття? Будь ласка, відвідаєте нашу головну сторінку,
щоб побачити більше чудових новин, фотографій та відео.

Переглядів: 622 | Додав: mk2306 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz